ERFA попереджає: нескоординований ремонт колій шкодить європейським залізничним вантажним перевезенням та ланцюгам поставок

ERFA попереджає: нескоординований ремонт колій шкодить європейським залізничним вантажним перевезенням та ланцюгам поставок

21 серпня 2026 року Європейська асоціація залізничних вантажних перевезень (ERFA) опублікувала офіційне попередження, в якому вказувалося на драматичні наслідки нескоординованих робіт з модернізації європейської залізничної мережі. Цей документ є сигналом тривоги для керівників інфраструктури, регуляторів та урядів ЄС. Галузь не ставить під сумнів необхідність модернізації — вона роками наполягає на інвестиціях в інфраструктуру. Однак проблема полягає в тому, як ця робота виконується: хаотично, нескоординовано та повністю ігноруючи операційні реалії вантажних перевізників. В результаті модернізація залізниці, а не зміцнення її позицій, стає прямою загрозою для виживання операторів та безперервності європейських ланцюгів поставок.

Модернізація, що паралізує: механізм кризи

Хоча інвестиції в залізничну інфраструктуру за визначенням є позитивним явищем, їхня поточна реалізація породжує прямо протилежне тому, що було задумано. ERFA визначила кілька явищ, що дублюються, але разом узяті створюють кризову ситуацію. Першою та найгострішою проблемою є закриття ліній в останню хвилину — без належного попереднього повідомлення та без життєздатних альтернатив. Вантажні перевізники, які мають контракти з промисловими клієнтами, раптово виявляють, що маршрут, на якому базується їхній операційний план, закритий.

Ще однією, не менш серйозною, проблемою є одночасне проведення робіт як на основних маршрутах, так і на визначених об'їздах. Теоретично, обхідним шляхом на лінії А є перенаправлення руху на лінію B. На практиці виявляється, що лінія B реконструюється паралельно, або її технічні параметри настільки нижчі за стандартні, що вона непридатна для обробки звичайних вантажних перевезень. Крім того, повністю відсутня транскордонна координація – менеджери інфраструктури в окремих країнах планують свою роботу ізольовано, не враховуючи той факт, що вантажні поїзди на маршрутах Гданськ-Мілан або Варшава-Роттердам використовують маршрути, якими керують кілька незалежних структур.

Об'їзні маршрути лише на папері – драматична технічна реальність

Одним із найпоказовіших аспектів звіту ERFA є детальна документація технічного стану альтернативних маршрутів, які теоретично призначені для заміни закритих основних маршрутів. У багатьох випадках ці альтернативи існують лише в документації — їхня фактична експлуатаційна корисність близька до нуля.

Румунія та Болгарія: приклади системних провалів

Особливо показовими є приклади Румунії та Болгарії, країн, які є ключовими елементами транспортних коридорів, що з'єднують Західну Європу з Балканами та далі з Азією. Лінія Відін–Голенті–Крайова в Румунії, визначена як альтернатива закритим ділянкам, перебуває в технічному стані, що перешкоджає нормальній експлуатації. Пропускна здатність настільки низька, що на практиці нею може проїжджати лише кілька поїздів на день — зі швидкістю близько 30 км/год. Для порівняння, на сучасних вантажних лініях нормою є 80–120 км/год.

У Болгарії ситуація не менш складна. На лінії Відін-Мездра, зокрема на ділянках Дімово-Орешець та Дімово-Макреш, градієнт сягає 28-29 проміле. Це екстремальний параметр для вантажних залізниць, який різко знижує як максимальну швидкість, так і допустиму вагу поїзда. Тим часом лінія Кардам-Негру Вода абсолютно непридатна для сучасних інтермодальних поїздів – вона має обмеження ваги 1000 тонн, а сама лінія не електрифікована, що є важкою перешкодою для подолання в епоху домінування електричної тяги.

Багато об'їзних маршрутів також мають суворі обмеження на довжину поїзда — до 535 метрів — та вагу — до 1200 тонн. Для порівняння, стандартний вантажний поїзд на сучасному коридорному маршруті може мати довжину до 740 метрів та важити понад 2000 тонн. Таким чином, перенаправлення руху на об'їзні маршрути фактично означає розділення одного поїзда на два або три поїзди — з усіма пов'язаними з цим витратами.

Каскад витрат: як ремонтні роботи руйнують прибутковість перевізників

Для менеджерів ризиків та власників транспортних компаній вкрай важливо розуміти, як нескоординоване технічне обслуговування призводить до відчутних фінансових та операційних збитків. Механізм є багаторівневим та каскадним.

Додаткові людські ресурси та обладнання

Довший об'їзний маршрут, перш за все, означає потребу в додаткових локомотивах та машиністах. Враховуючи структурну нестачу кваліфікованого залізничного персоналу, яка впливає на всю європейську залізничну галузь, раптовий попит на додаткових машиністів практично неможливо задовольнити. Крім того, існує вимога знання маршруту (Streckenkenntnis) — машиніст повинен знати маршрут, за яким курсує поїзд, а це означає, що не кожен доступний працівник може бути призначений на об'їзд. Навчання нових машиністів для певного маршруту — це питання тижнів або місяців, а не годин.

Проблема тяги та неелектрифікованих маршрутів

Багато об'їзних маршрутів пролягають неелектрифікованими лініями. Коли перевізник має лише електровози — а це стандарт для сучасного рухомого складу — він змушений терміново шукати тепловози на спотовому ринку. Тим часом оплачені електровози простоюють, генеруючи витрати, не отримуючи доходу. Оренда дизельної тяги на спотовому ринку в екстреному режимі — це витрати, які жоден раціонально спланований бюджет не може передбачити.

Вищі збори за інфраструктуру та затримки на кордоні

Довший маршрут автоматично означає вищі збори за доступ до колій. Ці витрати зростають пропорційно кількості додаткових кілометрів, а об'їзди можуть додавати десятки, навіть сотні кілометрів до маршруту. Крім того, на прикордонних переходах виникають затримки, які через перебої в мережі можуть сягати абсурдної тривалості. ERFA документує випадки, коли час очікування на кордонах сягав 20 годин. Такі тривалі зупинки не лише створюють витрати, але й порушують правила щодо робочого часу водіїв, що, у свою чергу, створює правові та кадрові проблеми.

Каскадні затримки та втрата вантажів

Результатом усіх цих факторів є каскадні затримки, які поширюються від лінії до лінії та від країни до країни. Затори на одній ділянці блокують пропускну здатність на наступних ділянках, що призводить до паралічу цілих транспортних коридорів. У таких секторах, як сталеливарна, хімічна або автомобільна промисловість, де доставка має відбуватися в точно визначені часові рамки, будь-яка затримка може означати значні фінансові втрати для клієнта, а отже, і вимоги про компенсацію залізничному перевізнику.

Польська перспектива: наші компанії в центрі кризи

Проблема неузгоджених ремонтів має особливе значення для польських залізничних операторів та логістичних компаній, що працюють на міжнародному ринку.rodoПольща розташована на перехресті ключових європейських транспортних коридорів – із заходу на схід та з півночі на південь – а це означає, що перебої на західних або південних маршрутах безпосередньо впливають на внутрішніх перевізників.

Яскравим прикладом є вісь Франкфурт (Одер)–Берлін, якою керує DB InfraGO. Місяці модернізаційних робіт на цій ділянці призвели до різкого скорочення пропускної здатності — на критичних ділянках, таких як Берлін-Штадтфорст–Берлін-Кепенік, залишилася лише одна колія. Для польських перевізників, чиї поїзди в'їжджають на цю вісь після перетину кордону, це є вузьким місцем, через яке повинні протискатися всі транспортні засоби, що прямують до Німеччини та далі на захід до Європи.

Важливо, що з точки зору бізнес-ризиків, навіть якщо PKP PLK намагається заздалегідь повідомити про заплановані зміни в розкладі руху, параліч з іноземної сторони знаходиться поза контролем польського менеджера. Транспортна компанія, яка уклала контракт з клієнтом зі сталеливарного або хімічного сектору, не може ефективно керувати ризиком, що виникає внаслідок рішень DB InfraGO або менеджерів інфраструктури на Альпійських коридорах. Це призводить до ситуації, коли впровадження міжнароднихrodoзалізничні контракти стають – як прямо висловлюється ERFA – лотереєю.

Зворотний перехід до іншого виду транспорту: найбільша довгострокова загроза

Аналізуючи ситуацію з точки зору довгострокових ризиків для галузі, ERFA вказує на одне явище, яке може виявитися найбільш руйнівним: так званий зворотний перехід до іншого виду транспорту. Промислові клієнти, розчаровані відсутністю надійності та пунктуальності у залізничних вантажних перевезеннях, починають переводити свої вантажі на вантажівки.

Цей механізм особливо небезпечний, оскільки він незворотний. Побудова логістичного ланцюга на основі автомобільного транспорту — з відповідною мережею субпідрядників, ІТ-системами та операційними процедурами — це інвестиція, від якої компанії нелегко відмовитися. Щоб повернути втраченого клієнта, залізниця повинна не лише забезпечити йому покращені параметри якості, але й переконати його нести витрати на зміну системи. Це надзвичайно складне, а часто й неможливе завдання.

Парадокс вражає: Європа інвестує мільярди євро в модернізацію своєї залізничної інфраструктури, тим самим виконуючи один із стовпів Європейської зеленої угоди – переведення вантажних перевезень з автомобільних доріг на залізницю. Однак спосіб реалізації цих інвестицій має прямо протилежний ефект. Після завершення модернізації оновлена ​​інфраструктура може спорожніти, оскільки клієнти, знеохочені роками операційного хаосу, остаточно перейшли на автомобільний транспорт. Це було б стратегічним провалом, як економічним, так і соціальним.rodoвісковський.

Чотири вимоги ERFA: що має змінитися негайно

Зіткнувшись із цією ситуацією, ERFA сформулювала чотири конкретні вимоги, які, на думку асоціації, мають бути виконані негайно, щоб врятувати європейський сектор залізничних вантажних перевезень.

  • Орієнтація на клієнта при плануванні ремонту. Керівники інфраструктури повинні відмовитися від моделі планування, зосередженої виключно на потребах будівництва, та враховувати ринкові реалії. Найбільшу кількість робіт слід зосередити в періоди природного зниження попиту, наприклад, у серпні, коли багато промислових підприємств проводять власні святкові зупинки. Також вкрай важливо оголошувати плани технічного обслуговування заздалегідь — за багато місяців — щоб дозволити перевізникам та їхнім клієнтам адаптувати свої операційні плани.
  • Транскордонне узгодження розкладів. Міжнародні роботиrodoНа нових транспортних коридорах роботи мають проводитися послідовно, а не одночасно на головному маршруті та об'їзних маршрутах. Керівники інфраструктури з різних країн повинні ретельно узгоджувати графіки, щоб закриття однієї ділянки не збігалося з ремонтом на запланованих об'їзних маршрутах. Це вимагає створення ефективних механізмів комунікації та зобов'язань на рівні ЄС.
  • Реальна фінансова компенсація для перевізників. Додаткові експлуатаційні витрати, спричинені об’їздами, додатковими локомотивами, персоналом та платою за інфраструктуру, не можуть покриватися виключно залізничними операторами. ERFA закликає до запровадження знижок на плату за доступ до інфраструктури та прямої фінансової підтримки. Важливо, що це стало реальним правовим варіантом: нові Керівні принципи державної допомоги ЄС (LMTG) діють з березня 2026 року та чітко дозволяють таку підтримку для залізничних операторів, які постраждали від перебоїв в роботі інфраструктури.
  • Дія тут і зараз – не чекаючи до 2031 року. Нові правила ЄС щодо управління пропускною здатністю залізничної мережі (Регламент (ЄС) 2026/1184) передбачають впровадження нових правил до 2031 року. ERFA попереджає, що для значної кількості перевізників це надто віддалена перспектива. Компанії вже втрачають контракти, клієнтів та фінансову ліквідність. Галузі потрібні спеціальні адміністративні та фінансові рішення, які можна впровадити протягом місяців, а не років.

Оцінка ризиків для компаній, що співпрацюють з залізничними вантажними перевезеннями

Для менеджерів з управління ризиками та власників компаній, що укладають підрядні операції з залізничними перевезеннями, особливо у сталеливарному, хімічному, автомобільному та енергетичному секторах, ця ситуація має прямий вплив на щоденні бізнес-рішення. Аналіз загроз призводить до кількох ключових висновків.

По-перше, ризик своєчасних поставок, що здійснюються залізницею на міжнародних маршрутахrodoслід оцінювати як підвищений за поточних обставин. Це стосується, зокрема, маршрутів, що пролягають через Німеччину, Румунію, Болгарію та Альпійські коридори. Договори з клієнтами повинні містити відповідні положення про форс-мажор або інші правові гарантії, щоб врахувати цей сценарій.

По-друге, компаніям, які залежать від залізничних поставок у стислі терміни, слід розглянути можливість розробки планів дій на випадок надзвичайних ситуацій, що включають автомобільні або мультимодальні перевезення як резервний варіант. Вартість таких планів незрівнянно нижча за потенційні втрати, спричинені простоєм виробництва, спричиненим затримкою доставки сировини.

По-третє, вибираючи залізничного оператора, варто звернути увагу на його експлуатаційну готовність до реагування на збої – чи має він диверсифікований парк транспорту (електричний та дизельний), мережу контактів, що дозволяє швидко орендувати додаткові ресурси, та ефективну комунікацію з клієнтом у кризових ситуаціях.

Зрештою, ситуація, описана ERFA, повинна спонукати транспортні та логістичні компанії уважно стежити за фінансовим станом своїх залізничних партнерів. Каскад незапланованих витрат, втрачених контрактів та тиску на маржу може призвести до проблем з ліквідністю навіть для, здавалося б, стабільних операторів. У цьому контексті перевірка надійності ділових партнерів та постійна оцінка ризиків співпраці стають не необов'язковими, а важливими.

Короткий зміст: Точка неповернення?

Звіт ERFA від серпня 2026 року – це документ, значення якого виходить далеко за межі внутрішніх справ залізничної галузі. Він описує системну кризу, яка, якщо її не контролювати, може назавжди змінити структуру європейських вантажних перевезень на шкоду залізниці та європейським кліматичним цілям.

Модернізація інфраструктури є важливою і повинна продовжуватися. Але її потрібно впроваджувати таким чином, щоб не руйнувати те, що вона має зміцнювати. Без негайної транскордонної координації, без реальної компенсації перевізникам і без зміни підходу менеджерів інфраструктури до потреб ринку, мільярди доларів інвестицій у європейські залізниці можуть виявитися пірровою перемогою — прекрасною інфраструктурою без вантажних перевезень, які перемістилися на дороги.

Для польських компаній, що працюють у транспортно-логістичній галузі, ця ситуація слугує серйозним попередженням і запрошенням переглянути свої стратегії управління ризиками. Залізниця залишається ключовим елементом європейських ланцюгів поставок, але її надійність буде серйозно випробувана в найближчі роки.

Eurodebt.eu

Перевірте компанію, перш ніж прийняти рішення

Оцініть надійність підрядника або перевізника. Використовуйте дані, які допомагають оцінити ризик співпраці.

Шукати в новинах

Eurodebt.eu

Перевірте компанію, перш ніж прийняти рішення

Оцініть надійність підрядника або перевізника. Використовуйте дані, які допомагають оцінити ризик співпраці.

Поділитися статтею

КАТЕГОРІЇ

Останні записи