Рекордні 47 мільярдів злотих заборгованості польських компаній: транспорт на передовій ризику, малі та середні підприємства платять найвищу ціну

До кінця першої половини 2026 року непогашена заборгованість польських компаній перевищила майже 47 мільярдів злотих — історичний максимум, який має насторожити будь-якого ризик-менеджера, який працює з польськими партнерами. Звіт, опублікований 18 вересня 2026 року BIG InfoMonitor, підготовлений у співпраці з Бюро кредитної інформації та Keralla Research, не залишає сумнівів: проблема заборгованості за платежами більше не є лише питанням двосторонніх відносин — вона стала системною загрозою для всіх ланцюгів поставок у Центральній Європі.

Боргова спіраль: менше боржників, але всі ще більше поглинуті боргами

Перша, здавалося б, обнадійлива новина зі звіту – це зменшення кількості компаній із заборгованістю. Порівняно з аналогічним періодом минулого року, кількість боржників зменшилася майже на 4400 суб’єктів господарювання, і зараз вона становить понад 313 500. Однак, якби ми зупинилися на цій інформації, картина була б вкрай неповною.

Паралельно зі зменшенням кількості боржників, вартість їхніх зобов'язань зростає, і стрімко. Загальна заборгованість за рік зросла на понад 1,7 мільярда злотих, або майже на 4 відсотки. На практиці це означає, що борги не переходять на нові компанії, а дедалі більше концентруються в межах відносно стабільної групи суб'єктів господарювання, які вже мали проблеми зі сплатою своїх боргів. Середня вартість прострочених зобов'язань на одного боржника зросла приблизно до 150 000 злотих – порівняно зі 142 000 злотих роком раніше та 137 000 злотих два роки тому. Ця тенденція є чіткою та тривожною.

Доктор Вальдемар Роговський, головний аналітик BIG InfoMonitor, прямо висловлюється: компанії з фінансовими проблемами все глибше занурюються в боргову спіраль, з якої з кожним кварталом стає все важче вибратися самостійно. Це класичний механізм пастки ліквідності — чим більше компанія заборгувала, тим вищі відсотки та договірні штрафи, і тим менше шансів відновити свою платоспроможність без зовнішнього втручання.

Неформальна ієрархія платежів: хто отримує гроші першим?

Один із найважливіших — і найнебезпечніших — висновків звіту стосується так званої неформальної ієрархії платежів. Хоча це явище відоме вже багато років, це вперше, коли його було задокументовано настільки точно.

Лише кожна п'ята польська компанія (точніше 21,4 відсотка) заявляє, що ставиться до всіх своїх кредиторів однаково та сплачує рахунки в порядку їхньої набуття чинності. Три чверті підприємців — 75,2 відсотка — відкрито визнають, що порядок оплати визначається двома факторами: ринковим становищем підрядника та тривалістю відносин.

На практиці це означає ієрархію, яка виглядає так:

• Великі корпорації та стратегічні постачальники — отримувати оплату першочергово, незалежно від дати оплати рахунку
• Довгострокові ділові партнери — вони отримують «бонус за лояльність» і можуть розраховувати на своєчасне або майже своєчасне врегулювання
• Нові партнери та компанії з сектору малого та середнього бізнесу — вони опиняються в кінці черги; їхні рахунки-фактури чекають на обробку, поки ліквідність забудовника не дозволить їм здійснити оплату

Для транспортно-логістичної галузі, де перевізники, експедитори та оператори складів часто виступають ланками ланцюга поставок, обслуговуючи як великих клієнтів, так і дрібних субпідрядників, ця ієрархія має руйнівні наслідки. Перевізник, який очікує платежу від великого клієнта, одночасно стає боржником перед заправними станціями, сервісними центрами та компаніями з лізингу тракторів. Ефект доміно швидко поширюється по всьому ланцюгу поставок.

Сектор TSL: номінально четвертий, але найгірший за показниками

Необроблені дані по окремих галузях підтверджують, що сектор транспорту, експедирування та логістики стикається з надзвичайно складною ситуацією. За обсягом номінальної заборгованості транспорт посідає четверте місце серед усіх секторів польської економіки, борг якого сягає 3,3 млрд злотих. За ним йдуть торгівля (8,9 млрд злотих), промисловість (8,7 млрд злотих) та будівництво (6,2 млрд злотих). Разом на ці чотири сектори припадає понад 57 відсотків усієї простроченої заборгованості підприємств у Польщі.

Однак, якщо подивитися на показник ризику — відсоток компаній у певній галузі з простроченими зобов'язаннями — картина стає ще більш тривожною для сектору транспорту та складського господарства. У транспорті та складському господарстві вражаючі 8,6 відсотка суб'єктів господарювання мають заборгованість. Це майже вдвічі перевищує середній показник по всій польській економіці, який становить 4,4 відсотка.

Для порівняння, інші сектори з високим рівнем ризику такі:

• Водопостачання та управління відходами — 7,2 відсотка компаній із заборгованістю
• Видобуток корисних копалин — 6,8 відсотка
• Індустрія HoReCa (розміщення та громадське харчування) — 5,7 відсотка

Транспорт посідає безславне перше місце в цьому списку. Більше того, це галузь, де проблеми з ліквідністю наростають — один ненадійний платник може налякати десятки дрібних перевізників та субпідрядників, що працюють на комісійних. Враховуючи європейські ланцюги поставок, це означає, що іноземні підрядники дуже схильні до ризику неплатоспроможності з боку своїх польських партнерів.

Макроекономічний контекст: чому зараз?

Рекордний рівень заборгованості не виник у вакуумі. У звіті вказується на три фактори, що перетинаються, які створили надзвичайно несприятливе середовище у 2025 та 2026 роках.rodoстимул для фінансової ліквідності підприємств.

Перш за все, зростання експлуатаційних витрат — Інфляція витрат на робочу силу, паливо та енергію випереджала зростання доходів протягом багатьох кварталів, особливо в транспортному секторі, де маржа вже є однією з найнижчих у всій галузі. По-друге, уповільнення споживання — Зниження внутрішнього та зовнішнього попиту призвело до зниження обсягів замовлень, при цьому витрати на фіксований автопарк та інфраструктуру не змінилися. По-третє, геополітична невизначеність — перебої в глобальних та європейських ланцюгах поставок призвели до необхідності підтримувати вищі грошові буфери або брати дорожчі кредити на оборотний капітал.

У поєднанні з неформальною ієрархією платежів, описаною раніше, ефект є токсичним: компанії зберігають власну ліквідність, відкладаючи платежі слабшим партнерам, які, у свою чергу, роблять те саме ще слабшим, і вся ланка обігового капіталу в ланцюжку поставок поступово виснажується.

Кінець терпінню: кредитори реагують швидше та жорсткіше

Зміна, зазначена у звіті BIG InfoMonitor з боку кредиторів, є такою ж значною, як і дані про борги. Польські підприємці явно відійшли від моделі «вичікуємо – побачимо» на користь жорсткого, негайного стягнення боргів. Як зазначає генеральний директор BIG InfoMonitor Павел Шарковський, епоха пасивного очікування переказів точно добігає кінця.

Статистика щодо часу реагування на прострочені платежі говорить сама за себе:

• 15,5 відсотка кредиторів реагує негайно – у перший день після закінчення терміну оплати ініціюється процедура нагадування
• 27 відсотків вживає заходів через тиждень
• 22 відсотків відповідає не пізніше ніж через два тижні
• Лише незначний відсоток компаній чекає довше місяця

Професіоналізація використовуваних інструментів також зростає. Вже 40 відсотків компаній підтримують телефонні нагадування (використовуються 48 відсотками кредиторів) та текстові повідомлення (44 відсотки) з офіційними вимогами щодо оплати, що на 7 відсотків більше, ніж минулого року. Все більше організацій користуються послугами зовнішніх кредитних бюро та кредитних агентств для попередньої перевірки платоспроможності нових клієнтів.

З точки зору управління ризиками, це позитивна зміна, але вона також має негативний бік. Швидше стягнення боргів сильнішими кредиторами може ще більше прискорити ефект доміно: компанія, яка одночасно не виконує платежі, починає стикатися з більш інтенсивними зусиллями щодо стягнення боргів з боку своїх кредиторів, що посилює її проблеми з ліквідністю та збільшує ризик банкрутства.

Перспектива ризику для іноземних підрядників та фінансових установ

Дані, описані у звіті BIG InfoMonitor, мають прямий вплив на бізнес-рішення компаній, що працюють на європейському ринку транспорту та логістики – як тих, що співпрацюють з польськими перевізниками та експедиторами, так і фінансових установ, що фінансують цей сектор.

Концентрація високих сум заборгованості в секторі послуг з обслуговування клієнтів (TSL) у поєднанні з найвищим відсотком компаній із заборгованістю в усій економіці (8,6 відсотка) має кілька конкретних наслідків:

• Вищий ризик контрагента — під час встановлення нових ділових відносин з польським транспортним партнером необхідно ретельно перевірити його ліквідність, історію платежів та структуру зобов'язань перед видачею торгового кредиту або укладанням довгострокового контракту
• Посилення критеріїв страхування кредитів — Компанії, що пропонують страхування торговельних кредитів для операцій з польськими суб'єктами господарювання TSL, повинні враховувати значно вищий фактор ризику для ненадійних платників; у цьому сегменті слід очікувати вищих премій або вужчого обсягу покриття.
• Каскадний ризик у ланцюжку поставок — вибіркова оплата рахунків великими організаціями створює приховані ризики для цілих мереж постачальників та субпідрядників; проблема в одній ланці може швидко паралізувати роботу кількох інших
• Необхідність постійного моніторингу — одноразової перевірки підрядника перед укладенням договору недостатньо; у звіті зазначено, що фінансовий стан компаній погіршується поступово та непропорційно, що вимагає постійного моніторингу показників оплати в режимі реального часу

Що це означає для індустрії TSL у Польщі та Європі?

Польські транспортні та логістичні компанії вже давно є ключовими гравцями на європейському ринку автомобільних перевезень. Польща є найбільшим постачальником послуг автомобільних перевезень у Європейському Союзі — польські перевізники обробляють майже кожне третє вантажне завантаження, що перевозиться в межах ЄС. Тому проблеми з ліквідністю в цьому секторі мають не лише національний, а й європейський вимір.

Явище неформальної ієрархії платежів особливо впливає на малих та середніх перевізників — компанії з автопарками від кількох до десятка транспортних засобів, яким бракує переговорної сили великих логістичних груп або доступу до дешевого банківського фінансування. Для таких організацій затримка одного чи двох великих рахунків-фактур може означати брак коштів для оплати оренди, пального або зарплат. Це призводить до необхідності брати дорогі факторингові кредити або, в найгіршому випадку, оголошувати банкрутство.

Зростаюча професіоналізація стягнення боргів кредиторами, хоча й зрозуміла та виправдана, може парадоксально прискорити очищення ринку в секторі послуг з обслуговування клієнтів (TSL). Компанії, які роками балансували на межі ліквідності, дедалі більше втрачатимуть доступ до комерційного кредитування та можуть не пережити наступні квартали в таких складних умовах.

Рекомендації для ділових партнерів та фінансових установ

З огляду на описану ситуацію, EURODEBT.eu рекомендує наступні дії для компаній, що співпрацюють з польським сектором TSL:

• Перевірте перед підписанням договору — перевіряти звіти в базах даних економічної інформації (BIG, BIK, KRD) та галузевих аналітичних агентствах перед кожними новими діловими відносинами
• Постійний моніторинг, а не одноразовий — впровадження системи автоматичних сповіщень про зміни в статусі платежів підрядника тепер є стандартом у професійному управлінні ризиками
• Використовуйте коротші терміни оплати або авансові платежі — у випадку нових або неперевірених партнерів у секторі TSL, розглянути можливість скорочення термінів оплати або запиту на авансовий платіж до обробки замовлення
• Диверсифікуйте свою базу постачальників — залежність від одного або кількох польських транспортних субпідрядників створює концентрацію ризику; варто мати готові альтернативні варіанти до запуску
• Включіть каскадний ризик в оцінку вашого ланцюга поставок — перевіряйте не лише прямого партнера, а й його ключових постачальників та субпідрядників; ефект доміно може здивувати навіть перевірені компанії

Короткий зміст: Час для проактивного управління ризиками

Рекордний рівень заборгованості польських підприємств, що сягає майже 47 мільярдів злотих, у поєднанні з найвищим відсотком ненадійних платників у секторі TSL у всій національній економіці створюєrodoЦе створює середовище високого ризику для всіх учасників європейських ланцюгів поставок. Неформальні ієрархії платежів дискримінують дрібних партнерів та субпідрядників, і побічний ефект може вплинути навіть на тих підрядників, які суворо дотримуються термінів оплати.

Ключовий урок для європейських менеджерів ризиків полягає в тому, що традиційних одноразових перевірок кредитоспроможності перед початком співпраці далеко не достатньо. Динаміка боргу – зростання сум, зосереджених у дедалі вужчій групі суб'єктів господарювання – вимагає впровадження постійного моніторингу, а не щорічних аудитів. Компанії, які розуміють це та відповідно адаптують свої процедури, зменшать свій ризик безнадійної заборгованості. Ті, хто цього не зробить, можуть на власному досвіді відчути ефект доміно в ланцюжку поставок.